11:07
ЛІПЛЕННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ: МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ ЛІПЛЕННЯ
ЛІПЛЕННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ:
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ ЛІПЛЕННЯ


Вступ.
Скульптура (Lat sculptura, від sculpo) - висікаю, вирізаю. Процес творення, пластика від грецького (plastike, від plaso) - ліплю, вид образотворчого мистецтва заснований на принципі об’ємного, фізичного тривимірного зображення. Як правило, об’єкт зображення в скульптурі сама людина, менше - тварина (анімалістичний жанр), ще менше природа (пейзаж) та речі (натюрморт).
Постановка фігур у просторі, передача її рухів, пози, світлотіньове моделювання підсилююче рельєфність форми, фактура ліплення або обробки матеріалу, архітентонічна організація об’єму, зоровий ефект його маси, вагових відношень, вибір пропозицій специфічний в кожному випадку, характер силуету, є головним засобом вираження скульптури.
Об’ємна скульптурна форма будується в реальному просторі за законами гармонії, ритму, рівноваги, взаємодії з навколишньою архітектурою або природним середовищем, та на основі анатомічних особливостей тої чи іншої моделі.
Розрізняють два основні різновиди скульптури: кругла (статуя, статуетка, торс, бюст і т.д.) котра вільно розміщується в просторі, та звичайно вимагає кругового огляду, та рельєф це зображення розміщується на площині, що утворює його фон.
За змістом та функціями скульптура поділяється на монументальну, монументально-декоративну, станкову. Розвиваючись в тісній взаємодії, ці різновиди скульптури мають свої особливості.
Монументальна та Монументально-декоративна скульптура розрахована на конкретний архітектурний простір, або природне оточення і адресування мас глядачів, розміщується перш за все в людних місцях, на вулицях та площах міста, в парках, на фасадах та в інтер’єрах суспільних споруд. Вона покликана конкретизувати архітектурний образ, доповнювати виразність архітектурних форм новими відтінками, здатна розв’язувати великі задачі, що з особливою повнотою розкривається в міських пам’ятниках, монументах спорудах, яким зазвичай властива величність форм та довговічність матеріалу.
Станкова скульптура прямо не зв’язана з архітектурою і носить більш камерний характер, та зазвичай розміщується в залах виставок, музеях, жилих інтер’єрах. Тим самим пояснюється властивості пластичної мови скульптури, її розміри, улюблені жанри (портрет, побутовий жантр, анімалістичний жанр).
Станковій скульптурі більше, ніж монументальній властиві інтерес до внутрішнього світу людини, тонкий психологізм. Скульптурі малих форм належать такі ж витвори медалерного мистецтва та гліптики. Призначення та зміст скульптур складають певний характер його пластичної структури, а вона в свою чергу впливає на вибір скульптурного матеріалу. Від природних особливостей та способів обробки останнього залежить технічна обробка скульптури.
М’які матеріали:
 глина,
 віск,
 пластилін,
 і т.д.
служать для ліплення.
Тверді матеріали такі як:
 кам’яні породи,
 породи дерева,
 та ін.
Обробляють шляхом висікання або різьби, усунення зайвих частин матеріалу та поступового виявлення ніби прикованої у ньому об’ємної форми.
Речовини, які можуть переходити з рідкого стану в твердий
 гіпс,
 бетон,
 пластмаса,
служать для відливання скульптур за допомогою спеціально виготовлених форм.
2 ЗНАЧЕННЯ УРОКІВ ЛІПЛЕННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
В програмі для початкових класів є розділ «Робота з різними матеріалами».
На цих уроках передбачається використання різноманітних природних матеріалів (шишок, горіхів, гілок та інших), різноманітного (бросового) матеріалу (ниток, мочалок, коробок, фольги і т.д.), а також глини.
Цей розділ дозволяє широко варіювати тематику занять. В програмі вказаній приблизний перелік робіт і виробів, і відмічено, що кожен вчитель, враховуючи учбово-виховні задачі, місцеві умови та можливості, вибирає для виготовлення на уроках образотворчого мистецтва вироби, котрі практично можливо виробити в даній школі.
В умовах однієї місцевості можна ширше використовувати природний матеріал, котрий дає, наприклад: ліс (коряги, гілки, шишки, жолуді); в інший - соломку, мочалку і т.д.
Особливо виділяють уроки роботи з глиною - ліплення. Матеріали необхідні для них практично однаково доступні для будь-якої місцевості, тому проводитись вони можуть, і повинні , в кожній школі.
Діти займаються ліпленням з задоволенням. Визнаю, що ця робота велику роль грає в їх розвитку, але на далі виходить так, що в школах цю роботу як потрібно не викладають і не використовують.
Освітнє і виховне значення уроків ліплення величезне, особливо помітна роль занять в розумовому і естетичному розвитку учнів. Уроки ліплення формують такі якості людини, які не є специфічними, а загально-визначними нормами та якостями. Такі заняття, при правильній їх організації, розвивають розумові здібності учнів, розширюють їх художній і політехнічний кругозір, допомагають формуванню творчого відношення до оточуючого світу.

За матеріалами http://semeniv.ho.ua/
Засупник директора з НР Т.О. Ананова
Категорія: МО класних керівників | Переглядів: 825 | Додав: Тетяна | Рейтинг: 4.5/4
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]